УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Український журнал - 2/2009

Show must go on..?

(Скачати весь номер: 2/2009 [PDF, 1.9 Mb])

   Текст: Івана Ґрешлик, Пряшів - Прага

 

   Це називається – дочекалися. А чекали досить довго. Цілих 14 років. Більшість пряшівських українців до Театру ім. Александра Духновича від 90-х не заходила. Просто відтоді, як у ТАД почали ставити п’єси на русинській, а не українській мові, не ходили туди з принципу. Та над керівництвом і акторами театру „висів” обов’язок дотримати угоду, підписану з Генеральним консульством України (ГКУ) в СР, а саме зіграти в сезон одну п’єсу українською.

 

   Прем’єра побутової комедії „Територія Б” відбулася 19 грудня 2008 року. Хоча головним ініціатором постановки було ГКУ, у вибір драми вони не втручалися. За пошук та драматургічну обробку твору взявся Валерій Купка. Як він висловився для УЖ: „Хотів, щоб це був сучасний автор. А сучасних українських драматургів, якщо не помиляюся, багато немає. Може, там були кращі тексти інших авторів, але вони більше підходили для радіо”.

 

 

„Повісишся вранці, тепер лягай спати”

   Одна квартира, подружжя та свекруха. Вдова Альбіна Романівна (Л. Лукачікова) дорікає зятеві Борисові (Л. Міндош), що він не здатний влаштуватися на порядну роботу, хоча він вже готується на роботу у Франції. Невдаха науковець Борік через те, що він під п’ятою в дружини Анжеліки (Я. Сисакова) та свекрухи, а ще до того в чужій хаті, хоче повіситися. Нічну розмову і „план” зухвальця перебиває візит Теодора Ніфонтовича (Й.Ткач), двоюрідного брата жінки Борисового рідного дядька Семена. На противагу закомплексованому Борисові заходить серед ночі в гості й енергійний Арчі (Є. Лібезнюк), колишній залицяльник Анжеліки. Наразі жонатий, але з бажанням одружитися з нею. Теодор упродовж вимушеної прогулянки з Альбіною без успіху просить її вийти за нього заміж. В хаті за той час після істерично-абсурдного виступу подружжя Арчі в паніці жаліє, що лишився в них ночувати.

   Фінал „Території” – катарсис попередніх сцен. Ранкові два дзвінки, обсяг яких можна передбачити, рятують недооціненого та карають зарозумілого. Борікові підтверджують відправлення в Париж, а дружина Арчіго викриває справжню причину його раптової „романтичної жаги”.

 

 

Чорно-білий українець

   Діалоги та монологи дещо затягнуті і в деяких моментах звучать штучно. А шкода, бо чистою українською мовою акторів можна було скористатися краще.   За словами В. Купки, деякі українці після прем’єри стверджували, що в п’єсі, крім мови, немає нічого українського. „Може їм бракувало козаків у шароварах та з оселедцями”, – каже Купка. А може, глядачеві набридли національні стереотипи на кшталт неочікуваної (та небажаної) далекої рідні, яка привозить ковбасу, пироги, сало та горілку тощо. Набрид їм, може, і брак самовпевненості українця, який чомусь завжди перебуває в протистоянні мафіозному „типу” в розіпнутій сорочці.

 

 

Невідомий, але сучасний

   Оригінальна назва комедії „Територія Б або Якщо роздягатися – то вже роздягатися!”. Назву скорочено через відсутність сцен із сусідньої квартири, які містяться в оригіналі тексту. За словами драматурга, дві жіночі постаті були б на сцені зайвими. Твір скорочено ще й тому, „бо в театрі вже лише п’ять акторів, які вміють говорити по-українськи. Крім того, п’єса стала б довшою і оскільки вона відносно статична, було б проблемою втримати увагу глядача”.

   Автор оригіналу, Олег Миколайчук-Низовець – київський драматург, журналіст, сценарист. Він також автор екранізованих кіносценаріїв „Видряпатися на попа”, „Український Соломон”, п’єси „Оноре, а де Бальзак?”, „Останній зойк матріархату”, „Зніміть з небес офіціанта”, „Ассо та Піаф”. „Територія Б” друкувалася в збірці „У чеканні театру. Антологія молодої драматургії” (Київ, Смолоскип, 1998), її радіопостановку було здійснено на радіо „Культура”.

   Коли в 1994-ому в ТАД поставили „Украдене щастя” Франка, довго воно на сцені не протрималося. Ніби тому, що глядачі важко сприймали мову п’єси. Щодо сюжету – при всій пошані до класика – можна зрозуміти, чому публіки поменшало. Як довго театр ставитиме „Територію”, можна лише здогадуватися. Тож зачекаймо.

 

 

Український журнал