Український журнал - 10/2008
Енергетична безпека Чеської Республіки у світлі останніх подій
(Скачати весь номер: 10/2008 [PDF, 2.4 Mb])Текст: Ленка Ковачовська,
аналітик Асоціації з міжнародних питань
В області забезпечення енергетичними сировинами, передусім нафтою та природнім газом, Чеська Республіка знаходиться у сильній залежності від постачання сировин з третіх країн. Так само, як і решта країн Вишеградської четвірки, вона позначена своєю колишньою приналежністю до радянського блоку, що проявляється виразною залежністю від поставок з колишніх республік СРСР (75 % поставок природного газу і 72 % нафти походить прямо з Російської Федерації), а також тим, що більша частина транспортної інфраструктури залишається під контролем РФ.
Спроби провести диверсифікацію поставок відповідно до країн походження та транспортних трас почали з’являтись вже на початку 90-их років. Однак до 2006 року можливе припинення поставок нафти та природного газу знаходилось лише в площині теоретичних міркувань експертів по безпеці. Головним чином в області забезпечення природним газом ми могли розраховувати на той факт, що Чехія є лише транзитною країною, а більшість поставок прямує через нашу територію до Західної Європи (в основному до Німеччини), тому Росія буде зацікавлена у безпроблемному постачанні сировини. Ситуація з постачанням нафти є гіршою, оскільки нафтопровід „Дружба“, за допомогою якого ця сировина доставляється в Чехію, в Чеській Республіці і закінчується, а на даний момент вже ясно, що його значення є для Росії маргінальним, тому можна припустити подальшу незацікавленість Росії в його обновленні та експлуатації. Переорієнтація російських поставок на ринки Азії та прагнення обійтись, якщо можливо, без транзитних країн (Чехії, України, Словаччини тощо), дозволяє припустити, що підвищений попит буде задоволений і за рахунок мало дохідної „Дружби“.
Саме тому у половині 90-их років був збудований нафтопровід IKL з Німеччини,з якого можна отримувати нафту у випадку можливого припинення поставок з нафтопроводу „Дружба“, що ж себе виправдало при виразному обмеженні поставок з Росії після підписання договору про радар у липні цього року. Однак проблемою нафтопроводу IKL є те, що нафту з області Каспійського моря, Близького Сходу та Північної Африки в ЧР він доставляє лише у випадку наявності вільних ресурсів.
Тому ключовим доповненням для підвищення безпеки країни в області постачання стратегічних сировин є збудування резервуарів стратегічних сировин, що покривали би затрати країни у випадку припинення поставок. Місткість стратегічних резервуарів для нафти булa зараз збільшенa на 1,55 млн м3, що мало б покривати споживання нафти в ЧР впродовж 90 днів згідно з постановами ЄС. Під тиском останніх подій розглядається їхнє збільшення на рівень 120 днів. Новим буде також обов’язок створення стратегічних запасів ядерного палива.
В області постачання природного газу головним інтересом ЧР, разом з диверсифікацією поставок та транспортних шляхів, є і надалі залишатись транзитною країною, що б виразно обмежило правдоподібність припинення або обмеження постачання та уможливлює добудувати газопровід Gazela з виходом на планований газопровід Nordstream.
Безпека постачання стратегічних сировин до Чеської Республіки є все більше пов’язаною з Європейським Союзом та спільною енергетичною політикою ЄС, яказараз формується. Зважаючи на недавній розвиток відносин з Російською Федерацією об’єднаний Євросоюз міг би отримати більшу вагу в області забезпечення енергетичними сировинами. Тому енергетична безпека буде однією з ключових тем майбутнього головування Чеської Республіки в Раді ЄС. ЧР має в цій області три головні пріоритети.
Першим з них є збудування газопроводу Nabucco, проекту Євросоюзу в інтересах цілої Європи, що зменшив би залежність від імпорту газу з Російської Федерації або з підконтрольних їй газопроводів.
Другим пріоритетом буде створення єдиного підходу та дій щодо країн-постачальників та транзитних країн для досягнення вигіднішої позиції для переговорів.
У цій області планується саміт із представниками цих держав, на якому мали б розглядатись виклики енергетичної безпеки.
А третім пріоритетом є відкинення табу стосовно ядра як однієї з ключових сировин для посилення енергетичної безпеки та самостійності країн ЄС.