Український журнал - 3/2009

Польські профспілчани: „Українці, додому!”

(Скачати весь номер: 3/2009 [PDF, 2.4 Mb])

   Щойно минуло кілька місяців з того часу, як у Польщі значно спростили процедуру працевлаштування для громадян України, Білорусі та Росії. До такого рішення Міністерство праці РП, під тиском польських працедавців, зокрема з будівельного сектора, йшло роками. Та хтозна, чи це нововведення, яке мало на меті вивести з тіні нелегальну міграцію, витримає випробування економічною кризою. У лютому польські медіа неодноразово цитували Яна Ґуза – голову однієї з найбільших профспілок країни ОPZZ, який переконаний у тому, що вітчизняному ринкові праці загрожують прибульці зі сходу. Мовляв, у ситуації, коли двомільйонну армію польських заробітчан нині витісняють з Ірландії, Великобританії, Голландії, Польщатакож повинна розпрощатись із заробітчанами, переважно українськими та білоруськими (саме їх у державі найбільше). Профспілчани заявляють, що от-от звернуться з відповідною пропозицією до уряду. Занепокоєння профспілок потрапляє на сприятливий ґрунт. Польська громадська думка дедалі більше стурбована долею краян-заробітчан, що потрапляють у скрутні ситуації в країнах Західної Європи. „Це вже не жарти!” – такими тривожними заголовками відповіли польські газети на оприлюднення статистики самогубств серед заробітчан у Великобританії. За даними видання „Goniec Polski”, кількість самогубств серед польських заробітчан (відносно їх загальної кількості на островах) у... 700 (!!!) разів перевищує кількість суїцидів серед поляків на батьківщині. Річ у тім, що закордонні заробітки, які для багатьох були „рятівною дошкою”, нерідко стають великим розчаруванням.

   Проте політики з правлячої урядової коаліції переконані, що обмежувальні заходи тільки ускладнять проблему нелегальної міграції, заженуть заробітчан у глибоке підпілля. Тож замість залізної завіси для українських будівельників та хатніх працівниць, представники правлячої Громадянської Платформи пропонують рішення, які б заохочували поляків, котрі повертаються з еміграції, засновувати власні фірми.

   Тим часом профспілчани наполягають на своїй правоті, вважають, що спрощений режим працевлаштування потрібно зберегти тільки для висококваліфікованих спеціалістів, зокрема фахівців з інформаційних технологій і лікарів.

   Утім, важко не погодитись із тими експертами ринку праці, які переконані, що поляк, призвичаєний до англійських заробітків, повернувшись на батьківщину, не дуже поспішатиме займати місце праці хатньої робітниці з України. Незайве підкреслити й той факт, що за межами Польщі останніми роками опинилися два мільйони її громадян, а заробітчан, які приїхали в країну над Віслою – удесятеро менше. Отож, ініціатива польських профспілчан має більше ознак популізму, аніж конструктивної пропозиції, спрямованої на вирішення істотної суспільної проблеми.  

 

-рк-