Український журнал - 3/2009

Фільм

Приїзди, від’їзди, польоти

„Штучки” / „Sztuczki”

Режисер: Анджей Якімовський

Польща, 2007, 91 хв.

    Дітей не варто недооцінювати. Тим більше, коли вони вирішують проблеми дорослих. Шестирічний Стефек переконаний, що випадок долі допоможе йому повернути тата, який вже давно покинув сім’ю заради іншої жінки, не навідував своїх дітей і якого вже сьогодні ніхто з відкритими обіймами вдома не чекає. Та це у малого хлопчика не відбиває бажання зробити все для того, аби вдома знову зібралася повна сім’я. Власного батька він упізнав на вокзалі, де тепер за ним щодня слідкує – уважно, спокійно, зі щирим дитячим подивом в очах.

   Старша сестра Елка спочатку відраджує його від ідеї сконтактуватися з батьком, але згодом радить принести якусь жертву. Стефек ритуально розкидає монетки наколії. В „Штучках” немає нещасливих випадків або несподіваних ситуацій. Можей невдача Елки у спробі влаштуватися на роботу в престижній західній фірмі також має свій сенс.

   Приїзди, від’їзди, польоти голубів, ігри з фігурками солдатиків і двома дерев’яними патичками стають цікавими, проте не першоплановими символами. Фільм, з якоговам запам’ятається паперовий кульочок, яблука, бездомний з деренчливим візочком, а може й те, як Стефек пісяє на машину потенційного шефа Елки. Як каже вона до брата в одному епізоді: „Завжди щось діється. Чуєш, як земля дрижить?”

   „Штучки” – стрічка оригінальна та дотепна завдяки терплячості й дитячій дорослості Стефека. Жертви не зайві, дива ж трапляються.

Чиста гра не/реперів

„Чеська републіка” / „Česká rapublika”

Режисер: Павел Абрагам

Чехія, 2008, 90 хв.

    Варто було залишитися в залі після концерту в Марселі. Бо саме тоді, коли режисер зі сценаристом побачили, з яким ентузіазмом фани гіп-гопу імітують на подіумі своїх ідолів, народилася ідея фільму, мета якого – показати радість людей, пов’язаних із цим жанром музики. І не йдеться виключно про професіоналів. В документальній стрічці про реп і проблеми з ним пов’язані говоритиме вчителька чеської мови, лінгвіст, працівник РАГСу, піаніст, віолончеліст, скрипалька, діти з ромського ґетто в м. Карвіна.

   Головні герої – провідні чеські репери Оrion, James Cole, Hugo Toxxx перед камерами намагаються офіційним шляхом змінити свої імена та прізвища, пояснюють мовним фахівцям значення виразів свого „словника”, проводять конкурс на кращого дитячого репера, який з ними згодом співає в празькому клубі Roxy.

   Режисер, який сам колись займався репом, в десяти частинах фільму з молодих реперів ані не робить героїв, ані не насміхається над їхнім іміджем та специфічним думанням. Репери жартують з себе, бюрократів, класики і навпаки: старші музиканти філармонії пристають на їхню „гру” – грають з діджеями або, як у випадку Гани Геґерової, репують чеський гімн. Фільм заімпонує і тим, хто ще ніколи не прослухав жодної „black” пісні до кінця. Повірте.  

-ґі-