УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Український журнал - 11/2008

Аристократ-міністр у постсоціалістичній Чехії

(Скачати весь номер: 11/2008 [PDF, 2.6 Mb])

   Текст: Богдан Копчак, Прага

 

   Коли один із коаліційних партнерів в уряді Мірека Тополанека запропонував представника чеської шляхти Карела Шварценберга на посаду міністра закордонних справ Чехії, президент країни Вацлав Клаус публічно висловив своє глибоке  занепокоєння, яке радше нагадувало протест. Шляхтич та ще й на додаток людина, яка більшість свого життя провела в Австрії (а так уже історично склалося, що чехи й австрійці, вірніше – політики цих країн, недолюблюють один одного), не може, на його думку, повністю відстоювати інтереси Чехії.

 

   Побоювання президента Клауса виявилися безпідставними, та навіть фальшивими. Партія зелених кандидатуру Шварценберга все ж відстояла і в чеську політику прийшов політик, який говорить дещо архаїчною чеською мовою, зате бездоганно володіє німецькою та англійською. Людина, саме ім’я котрої має за кордоном більшу вагу ніж сама посада міністра. Людина, яка перебуваючи з 1990 по 1992 рр. на посаді канцлера президента Чехословаччини, відкрила Вацлаву Гавелу в світі не одні двері. І, як свідчать різні опитування і рейтинги, народ нового міністра „з блакитною кров’ю“ теж без проблем прийняв „за свого“.

   Карел Шварценберг народився в грудні 1937р. у Празі, і коли в грудні 1948 року одинадцятилітнім хлопцем покидав разом із батьками свою батьківщину, ніхто не вірив і не надіявся на повернення. Сімейне майно було конфісковане комуністами, і згадка про старовинний рід раз і назавжди мала бути стерта з історії Чехії. Ім’ясьогоднішнього голови МЗС чеською звучить Karel Schwarzenberg, німецькою – Karl Fürst zu Schwarzenberg, а також – Karl von Schwarzenberg. А насправді повне ім’я міністра (який є нині головою двох об’єднаних гілок роду Шварценбергів, тобто – Карлом VII) виглядає так: Karl Johannes Nepomuk Josef Norbert Friedrich Antonius Wratislaw Mena von Schwarzenberg.

 

 

Конфіскації вічні

   „Майно приходить і відходить. В історії це завжди повторюється. Якби я мав перелічити, хто і коли нам конфісковував майно, це був би довгий список“, – заявив Шварценберг в 2000 році і все ж перелічив: родове майно їм вперше конфіскували Габсбурги у XVI ст., згодом – шведський король, потім – Наполеон, далі – король Баварії; конфіскації відбувалися також у Чехословаччині після першої світової війни(в ході земельної реформи), під час другої світової війни майно забрали нацисти, а після лютого 1948-го, здавалося, остаточно – комуністи.    Комуністична пропаганда звинувачувала чеську шляхту в усіх гріхах. Деякі роди, щоправда, під час війни пішли на колаборацію, але це аж ніяк не стосується роду Шварценбергів. Батько Карла Шварценберга, Карл VI зі Шварценберга (1911–1986), над майном якого німці під час війни встановили повний контроль, пішов у партизани, а згодом ще й створив свій власний партизанський загін. Та ані це, ані його спільні фотографії з радянськими командирами, не завадили комуністам через три роки після війни конфіскувати в Карла VI і в цілого роду Шварценбергів усе майно.

   „Згодом людина розуміє, що в майна відсутня тривалість і воно пропадає в часі“, – каже представник роду, власник чеського і швейцарського паспортів, який до приходу в уряд жив, як на каруселі: мешкав то в своєму па лаці у Відні, то у резиденції в Баварії, то в Швейцарії, то в Празі та під чеським замком Орлик, де провів і частину дитинства.

 

 

Освіта і відчуття смаку

   В чому тоді полягає оригінальний внесок власника багатьох лісів, угідь, кількох замків і палаців, члена верхньої палати чеського парламенту та міністра закордонних справ Чехії в чеську політику? Саме в його поведінці шляхтича. Бо, як характеризував шляхту його батько, шляхта – це не тільки походження, але й освіта та відчуття смаку. А в Карла Шварценберга є і одне, і друге, та ще на додаток у нього виявилося витончене відчуття політики. Один приклад. Коли в одного з членів уряду, віце-прем’єра Їржи Чунека, виникли проблеми (підозри в отриманні хабара розміром 20.000 доларів), і прокуратура справу вмотивовано закрила, Шварценберг своїм коштом замовив престижній західній детективній конторі аудит на 100.000 доларів і заявив, що коли факт корупції підтвердиться, то він в одному уряді з корупціонером працювати не буде, і готовий сам подати у відставку. Бо, як вже говорилося, ім’я Шварценберга для нього означає більше, ніж будь-яка посада. Карл Шварценберг вніс у постсоціалістичну чеську політику новий феномен. У зв’язку з його посадою та особою ніхто навіть не подумає про можливість корупції чи інших недостойних речей. Ну, скажіть, хто став би підкуповувати члена уряду, якому за 70, і який сам лише заради честі може викинути „на вітер“ 100.000 „зелених“? Карл Шварценберг прийшов в уряд не для того, щоб заробити грошей чи себе прославити, а щоб отримати моральне задоволення, не спаплюживши при тому імені.

 

 

Чорний ворон

   З січня 2009-го Чехія буде головуючою країною Євросоюзу, і, Шварценбергу, мабуть, доведеться вести переговори з Туреччиною. А в родинному гербі роду Шварценбергів намальовано голову турка, яку клює чорний ворон… Звісно, міністр закордонних справ Чехії не користується візитними картками з гербом Шварценбергів щодня, але й з такої ситуації він зуміє легко вийти з притаманним йому шармом, а найімовірніше – просто в подібну ситуацію не потрапить.

 

Український журнал