Український журнал - 9/2009

Експерименти і цинічні ігри з меншинами

   Текст: Петро Тима, Варшава

   В історії телепрограми, яка в ефірі польського громадського телебачення виходить з 1995 р., це не перша така спроба. Попередні мали місце у 2000 та 2006 роках. До справ, пов’язаних із програмою, неодноразово були змушені втручатися депутати Комісії національних меншин Сейму. Інтервенції депутатів і громадськості були єдиним способом вберегти передачу від спроб її закрити. Однак постійно змінювали час і дні трансляції програми, що не могло сприяти закріпленню за нею великої аудиторії.

   В останні роки, завдяки активності української громади, глядачів та прихильників, котрі провели інформаційну акцію, а також збір підписів під протестом, програму вдалося вберегти від закриття. У 2006 році на її захист, окрім українців Польщі, стали відомі польські політики, наприклад, нинішній депутат Сейму Міхал Камінський, а також ЗМІ, і тому тодішнє керівництво TVP було змушене своє рішення скасувати.

   З початку серпня цього року, коли стало відоме рішення про закриття передачі, Об’єднання українців Польщі ініціювало чергову акцію збору підписів під заявою на захист програми. До середини серпня вдалося зібрати понад 4 тис. підписів. Під заявою підписалися також відомі поляки, як наприклад режисер Анджей Вайда, акторка Христина Захватович-Вайда, письменник Анджей Стасюк, депутат Сейму Казімєж Кутз, греко-католицькі ієрархи Польщі митрополит Кир Іван Мартиняк та єпископ Володимир Ющак. Під заявою також поставили підписи 40 депутатів Сейму, серед яких голова Комісії закордонних справ польського парламенту Аджей Галіцкі, колишній віце-міністр закордонних справ, а нині євродепутат Павел Коваль, голова парламентської польсько-української групи Томаш Ленц. Акцію підтримали відомі польські громадські організації й медіа, зокрема „Газета виборча“, Гельсінський фонд прав людини. Вперше з приводу ситуації українців у Польщі взяли слово політики з України. В питанні збереження програми до польських колег звернулися віце-спікер парламенту від БЮТ Микола Томенко, депутат від Партії регіонів Ганна Герман, мер Львова Андрій Садовий. Про події інформували також українські медіа, першою була „Українська Правда“. В історії незалежної України це перший такого роду випадок, коли українські політики висловили настільки однозначну позицію у питанні української меншини Польщі.   Однак згадана активність не дала бажаного для української громади результату. Теперішнє керівництво TVP, політично пов’язане з націоналістичними середовищами, вирішило не перейматися протестами й заявами. На осінь передбачено зміну сітки мовлення, вже без „Теленовин“. Тематику меншин має опрацьовувати програма „Етнічні клімати“, яку готують журналісти студії TVP у Кракові. Треба нагадати, що Об’єднання українців Польщі, як єдина організація національної меншини, мала підписаний з громадським телебаченням договірпро співпрацю у підготовці програми (з 2000 р.). Про цинізм теперішнього керівництва свідчить зокрема те, що рішення про зняття програми TVP було прийняте без повідомлення ОУП. Рішення керівництва TVP суперечить польському і європейському законодавству, на це звернули увагу в офіційних документах голова комісії меншин Сейму Марек Аст і віце-міністр внутрішніх справ Томаш Семоняк (якому у Польщі підпорядковуються питання меншин). Зокрема, європейське законодавство передбачає необхідність підготовки інформаційних передач на мові меншин, згідно з рекомендаціями секретаріату Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин. Такі програми повинні готуватися у співпраці з представниками зацікавлених. Саме це – ставлення до меншин як до партнерів, стало каменем спотикання. Керівники медіа і політики воліють сприймати меншини в ракурсі фольклору і своїх стереотипів.

   Програма „Теленовини“, попри немалу для такого виду передач аудиторію – 140 тис. глядачів, закрилася, бо, мабуть, не одному „псувала настрій“. В результаті передачі на мовах меншин будуть виходити на телебаченні і радіо лише в регіонах.

   Нині у Польщі склалася неоднозначна ситуація: попри протести і заяви органів, відповідальних за політику стосовно меншин, дискримінаційні рішення залишаються в силі. Це свідчить про те, що у питанні самої політики щодо меншин наступають суттєві зміни. Причиною є допущення до керівництва громадських ЗМІ представників правих сил і некомпетентність й нерішучість держслужбовців. Відсутність при цьому авторитетних політиків, котрі розуміють вагу діалогу з меншинами, призводить до вседозволеності. Меншини вчергове стають жертвою експериментів і цинічних ігор. Зараз українцям Польщі нема іншого виходу як податися зі справою „Теленовин“ до європейських установ.