УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Український журнал - 10/2009

Єврейська спадщина в Україні

(Скачати весь номер: 10/2009 [PDF, 2.7 Mb])

   Текст: Леонід Фінберг,

директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, видавець, Київ

 

   В Україні наразі немає поважних сучасних довідників про юдаїзм, старозавітний період життя євреїв, біблійні й талмудичні тексти. Чекає на своїх дослідників духовна спадщина хасидизму – одного з найвпливовіших релігійних напрямів, який позначився на духовному житті як юдеїв, так і їхніх сусідів. Тільки-но почато підготовку перших академічних публікацій про єврейську освіту, історію та мистецтво. Проте надбання єврейської духовної культури вже стало складником українського культурного простору.

 

 

   Перші кроки занять юдаїкою в новій Україні були досить важкими, бо впродовж кількох попередніх десятиліть її на нашій землі не існувало. За той час відійшло покоління дослідників, яке працювало на початку ХХ ст., а кількадесят ентузіастів, які займалися юдаїкою підпільно в 1970–1980-ті рр., емігрували до Ізраїлю, США, Канади. Ми добре розуміли, що повинні почати свою роботу зі збирання та опису єврейської спадщини, яка через різні причини (заборона івриту та їдишу, закриття єврейських шкіл і видавництв тощо) не була об’єктом уваги науковців і часто її було важко ідентифікувати й відрізнити від загальнорадянської.

   Важливим напрямком нашої діяльності стали опис і збирання єврейських книг. Найбільше їх у Національній бібліотеці України ім. Вернадського – близько 150 тисяч томів івритом, їдишем, англійською, німецькою, російською, українською та іншими мовами. Перлиною збірки є колекція пінкасим – хронік єврейського життя міст і містечок, одна з найбільших в світі. В бібліотеці є також матеріали експедицій Анського, книжки Культур-Ліґи, комплекти єврейських газет і журналів, унікальна колекція єврейського музичного фольклору кінця ХІХ – початку ХХ ст. на воскових валиках, нещодавно взята під охорону ЮНЕСКО. Паралельно розпочав формувати власну книгозбірню Інститут юдаїки. Нині вона налічує близько 4 тисяч книжок (найстарішу датовано початком XVIII ст.).

  Видано декілька довідників про єврейську спадщину. Найперше це книжка Вікторії Хітерер „Документи з єврейської історії XVI–ХХ ст. в київських архівах“ і путівник „Документи з історії та культури євреїв в архівах Києва“, що його впорядкував Юхим Меламед. Останнє видання – результат величезної роботи українських дослідників – є частиною масштабного проекту опису єврейської спадщини Східної Європи. Це, в певному сенсі, взірець академічного довідника. Описано також твори єврейського мистецтва в музеях України, а також особові фонди єврейських літераторів і митців, які зберігаються в нас. Йдеться про 15 письменницьких архівів, що налічують десятки тисяч одиниць зберігання, а також мистецьку спадщину художника Зіновія Толкачова (близько 4 тисяч творів живопису та графіки), який ілюстрував твори Шолом-Алейхема та Переца і був учасником визволення Аушвіца та Майданека, а сотні його малюнків стали свідоцтвами тих жахливих часів.

   Єврейська спадщина, яку ми збираємо, – це приватні архіви письменників, митців, діячів театру. Збираємо також в оригіналах і копіях родинні архіви, що є безцінним джерелом єврейської повсякденної історії ХХ століття. У нашому зібранні таких архівів близько 80; вони містять родинне листування, фото, щоденники. Унікальними є документи як дореволюційних часів, так і радянського періоду – метричні свідоцтва, кетуби, анкети з інформацією про належність до політичних партій чи рухів, про соціальний стан і родичів за кордоном, довідки про арешти, реабілітацію та право мешкати за межею осілості, документи доби громадянської війни, колективізації, індустріалізації, Другої світової війни.

   Ще один значний шар єврейської спадщини – мистецтво. Йдеться і про доробок декількох тисяч художників, і про історію єврейських театрів в Україні (у ХХ столітті їх було близько 80), і про кінематограф (від німих стрічок до звукових фільмів їдишем), і про фольклор. Багато що з цього не зібрано й не досліджено, проте варто згадати один здобуток – відкриття художньої спадщини Культур-Ліґи. Культур-Ліґа – це, образно висловлюючись, єврейське міністерство культури часів УНР і перших років радянської влади. Це об’єднання єврейських просвітян, літераторів та митців, яке виникло 1918 року в Києві і вплив якого на єврейське культурне життя України кінця 1910-х – першої половини 1920-х років важко переоцінити. Мистецький спадок об’єднання є явищем всесвітнього масштабу.

   В Києві 1918 року започатковано співпрацю художників, які згодом здобули світову славу – Натана Альтмана, Марка Епштейна, Еля Лисицького, Абрама Маневича, Марка Шаґала. Самого переліку їхніх імен достатньо, щоб усвідомити значущість цієї події. Для наших сучасників Культур-Ліґу відкрив ізраїльський дослідник Гілель Казовський, з яким ми на межі 2007–2008 рр. організували в Національному художньому музеї України виставку творів художників Культур-Ліґи з фондів цього музею, обласних музеїв, Центру юдаїки НаУКМА, Паризького єврейського музею, приватних колекцій з Ізраїлю й України. Імпрезу визнали найкращою виставкою музею 2007 року, вона мала широкий розголос в Україні та світі.

   Окрема тема – матеріали періоду Голокосту. Нам пощастило зібрати спогади сотень людей, які пережили Голокост і врятувалися у християнських родинах, монастирях і катакомбах (робота Бориса Забарка). Свого часу (1989 року) ми зібрали свідоцтва про загиблих в Бабиному Яру. Наші діти роздали людям, які приходили туди в роковини трагедії, 10 тис. анкет; це дало змогу встановити близько 5 тис. нових імен загиблих. З цією роботою кореспондує наша видавнича програма, зокрема видання щоденників рабина Кахане, Курта Левіна, митрополита Андрея  Шептицького. Це спільні проекти Інституту та Центру юдаїки НаУКМА, УКУ, Центру європейських досліджень НаУКМА, видавництва „Дух і Літера“. Нечастотакі книжки виходять у співпраці єврейських, католицьких і православних організацій. 

Український журнал