Український журнал - 11/2009

„Jazz Up Your Life“: альбоми продюсерського центру „Jazz in Kiev“

   Цього разу йтиметься не про українську музику, а точніше, – не лише про неї. І все ж диски, про які буде мова, поза сумнівом, є фактом українського музичного життя. Адже записано їх, видано і презентовано саме тут. А те, що виконавцями часто є іноземні музиканти, – тільки перевага.

   Продюсерський центр „Jazz in Kiev“ з’явився щойно 2007 року. І його поява в українській столиці якісно і, так би мовити, кількісно вплинула на життя київського меломана. Вже хоча б тому, що з’явилися всі підстави говорити про існування постійного джазового осередку в Києві – такого, що й акумулює довкола себе найліпші музичні сили власної країни (а на концертах, організованих центром, зіграли вже чи не всі найвідоміші українські джазові музиканти), і постійно прагне бути на часі, запрошуючи більш або менш відомих, але ніколи не посередніх, музикантів зі всього світу. За два роки зусиллями „Jazz in Kiev“ відбулося з десяток добрих концертів та майстер-класів – від білоруських „Камерати“ та „Apple Tea“ до американських „All Stars Band“ із „солоденьким“ саксофоністом Ериком Марієнталом, „New York Samba Jazz Quartet“ із Гендриком Меркенсом на губній гармоніці (якого називають наступником Тутса Тілманса), популярного нині американського ф’южн-проекту „Metro“ з Чаком Лоебом та Мітчелом Форманом, квартету Раяна Коена тощо. Не кажучи вже про найбільший успіх центру – однойменний джазовий фестиваль, на якому впродовж трьох жовтневих днів минулого року світилися справжні джазові й довкола джазові зірки: басисти Дейв Голланд та Авішаї Коен, гітарист Чарлі Гантер, піаніст Міша Циганов і, звісно, правдивий ветеран джазового вокалу Ел Джеро.

    Певно, не останньою причиною успіху центру (крім, звичайно,фінансового чинника) є особлива харизма його продюсера та арт- директора – відомого джазового радіожурналіста Олексія Когана, який добре дбає про розголос усіх музичних акцій. Та не менш важливу справу робить і Віктор Овчинников, на чиєму рахунку – десятки (коли ще не сотня) записів київських джазових концертів (у тому числі й минулорічного виступу на фестивалі шведського „New Tan go Orquestra“, з якого музиканти потім зробили окремий альбом – бо ж, цитуючи їх самих, так добре звукорежисеру вдалося „передати наелектризованість атмосфери, що виникла в залі під тими кришталевими люстрами“).

   Тож саме завдяки Овчинникову дискографія „Jazz in Kiev“ за два роки поповнилася двома живими альбомами.

   А найпершим для центру став диск, випущений до ювілею Когана, – „Alexey Kogan – Just 50“. На ньому – всі друзі-музиканти ювіляра, яких центр запросив на великий концерт-марафон, що, пригадується, тривав із добрих чотири години. На диску і українські „Схід-Side“, квартет Юрія Шепети, майстер гітарного „тепінґу“ Енвер Ізмайлов, Ігор Закус, тріо Наталії Лебедєвої, піаніст Андрій Кондаков (родом із Дніпропетровська, а тепер – одна з величин пітерського джазу); і білоруські „Камерата“ з „Яблучним чаєм“; і російські „Arkhangelsk Jazz Friends“ та вокаліст Серґєй Манукян; і колись росіянин, а тепер німець Аркадій Шилклопер – валторніст, що грає тут на французькому ріжку свою знамениту „Tales for Aleksandra“. По суті, той концерт і альбом стали дебютними для „Jazz in Kiev“, та, на щастя, ніяк не потвердили класичної приповідки, що „перші коти завжди за плоти“.

   Подібну „збірну“ специфіку має і альбом „Jazz at Picasso“, з тією лише різницею, що всі живі записи зроблено впродовж тривалого часу, на окремих сольних концертах в одному з джазових ресторанів Києва. Втім, музиканти тут зовсім не ресторанні (з тих іноземних, про кого ще не згадували, – тенорсаксофоніст Скот Гамілтон, гітарист Скот Гендерсон, вокалісти Ада Мартинова та кілька інших). До того ж, для колективного альбому Овчинников мав змогу відібрати найліпші з композицій, мінімізувавши в такий спосіб кількість неминучих для живих записів вад.

   Та, поза сумнівом, найвдалішим „живим“ альбомом для „Jazz in Kiev“ став київський концерт тріо Авішаї Коена, що відбувся в листопаді 2007-го в приміщенні консерваторії (крім ізраїльського басиста, тут грають Шаї Маестро на фортепіано та італієць Марк Джуліана на барабанах). Той альбом недаремно назвали „The Night of Magic“: багато з тих, хто мав щастя побувати на концерті, потім довго говорили про пережитий катарсис, а музичні критики колоритно описували, як Коен на очах публіки майже „зґвалтував“ свій контрабас, видобуваючи з нього просто неземні звуки. Та, власне, майже хвилинні овації після кожної п’єси на диску – чи не найліпше свідчення слухацької реакції (хоча в залі вони були ще довшими). А вже в заключній п’єсі – виконане в дуеті Коена і Джуліани бітлівське „Come Together“ – весь зал вправно підспівував хором, аж музикант дивувався, звідки київська публіка має таку добру музичну підготовку.

   В дискографії „Jazz in Kiev“ є ще один диск, на межі аудіокнижки та музичного альбому. Мова про „Джазові портрети“ Харукі Муракамі. Японський автор, улюбленець мас, має, крім того, й велетенську джазову фонотеку на вінілі. Його книжка – це, по суті, маленькі есеїпро улюблені раритетні композиції, обрані з власної колекції. На двох дисках володар найбільшої в Україні джазової фонотеки (десь 20 тисяч альбомів) Олексій Коган начитує 19 есеїв у перекладі, а в перервах між ними звучать самі композиції – власне, ті-таки раритетні, обов’язково з альбомів, про які пише Муракамі.

   В жовтні „Jazz in Kiev“ проводить вже другий міжнародний фестиваль, так само триденний, із численними майстер-класами та додатковими заходами. Лишається тільки чекати, що невдовзі поповниться і дискографія продюсерського центру. А поки, як радять організатори „Jazz in Kiev“, – просто „Jazz Up Your Life!“. 

Роксоляна Свято, Київ