Український журнал - 3/2010

„Всьо будет Донбас“?

   Текст: Богдана Костюк, Київ

   Новообраний Президент Віктор Янукович присягав на вірність народу України в напівпорожній залі Верховної Ради. Присутні подякували новому президенту за інавгураційну промову оплесками, але порожня половина зали та й сірий захмарений ранок надворі святковості церемонії аж ніяк не додавали. Першим своїм указом Янукович у властивій йому манері демонстрував, що у велику політикуйого привів Леонід Кучма.

   Фракція Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ) на урочистому парламентському засіданні не з’явилася: за різними повідомленнями, БЮТ нібито не отримав запрошення... Натомість у залі були присутні окремі члени українського уряду та в повному складі – фракції Партії регіонів, Комуністичної партії України, фракція „Народний союз – Наша Україна“ та блок В. Литвина. Також присутні були іноземні гості, запрошені на інавгурацію новообраного глави української держави, дипломатичний корпус, акредитований в Україні. Не дуже в Януковича склалося з представниками стратегічних партнерів України: Росію представляло лише керівництво Адміністрації Президента РФ та Державної думи, А США – лише заступник держсекретаря. Щоправда, Польщу репрезентував президент Лєх Качинський. ЄС представляли баронеса Кетрін Ештон та глава Європарламенту Єжи Бузек.

   Варто також зазначити, що на інавгурацію прибув Патріарх Російської Православної Церкви (РПЦ) Кирило (Кірілл), який взяв участь в урочистому молебні за Україну та український народ (що його офіційно провів Патріарх УПЦ МП Владика Володимир (Сабодан). Під час молебню Янукович зробив своєрідну репетицію перед промовою в парламенті – звернувшись до віруючих, він наголосив: „Ми подолаємо всі виклики і труднощі. Ми будемо єдиним, сильним українським народом. Подолаємо всі труднощі і побудуємо сильну державу“.

   Про це новообраний Президент говорив і в інавгураційній промові у Верховній Раді України. „Ефективна співпраця між Президентом, Парламентом та Урядом розчистить дорогу до швидкого економічного прогресу. В свою чергу, вирішення цієї проблеми дозволить не лише ліквідувати хронічну бідність, а й об’єднати країну. Люди схильні політизувати певні питання духовності здебільшого тоді, коли вони перебувають у стані перманентної фінансової нестабільності. В економічно розвинутих державах вірогідність виникнення внутрішніх конфліктів через різницю в культурних традиціях того чи іншого регіону в десятки разів нижча, аніж у державах економічно відсталих“, – зазначив він.

   На думку Януковича, Україна повинна обрати правильну довгострокову стратегію розвитку, бо „багато наших проблем виникли через те, що замість того, аби рухатися до постіндустріального суспільства зразка ХХІ століття, ми пішли шляхом первісного накопичення капіталу, тобто до так званого “дикого капіталізму”. Відповідно, як твердить новий Президент, Україна зможе успішно конкурувати в сучасному світі лише за умови, якщо „займемося індустрією знань“, себто сучасними технологіями виробництва та реалізацією здобутків науки.

   „Я розумію, що наздогнати індустріально розвинуті країни вкрай складно. Однак можливо. Для цього Україні потрібна стратегія інноваційного поступу, і така стратегія нашою командою розроблена. Вона передбачає розвиток і державну підтримку невеликого числа пріоритетних напрямків, на яких ми зможемо посісти гідне місце в міжнародному розподілі праці. При цьому мається на увазі непосилення ролі держави в економіці, а участь держави у створенні ефективних ринкових механізмів. Я переконаний, що безпосередній вплив держави на економіку, ручне управління нею – це шлях в нікуди“, – промовляв Янукович у напівпорожній Верховній Раді.

   Окрему увагу лідер Партії регіонів звернув на „відновлення довіри до України з боку інвесторів і міжнародних фінансових інституцій“. Шляхом до цього має бути забезпечення внутрішньополітичної стабільності, подолання корупції, встановлення чітких, а основне – незмінних правил відносин між державою і бізнесом. „Забезпечення двох перших умов буде особливо складним процесом, але я володію достатнім запасом політичної волі, щоб трансформувати їх у реальність“, – заявив Президент Янукович.

   Щодо зовнішньополітичних проблем і завдань, новообраний глава української держави зазначив, що бажає взаємовигідних відносин з усіма: Росією, США і ЄС.   „Як Президент, я маю чітке уявлення про те, яка зовнішньополітична стратегія сьогодні найбільше відповідає національним інтересам України. Будучи мостом між Сходом і Заходом, інтегральною частиною Європи і колишнього СРСР водночас, Україна обере таку зовнішню політику, яка дозволить нашій державі отримати максимальний результат від розвитку рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією, Європейським Союзом, США та іншими державами, які впливають на розвиток ситуації у світі. На мою думку, виклики, які стоять перед міжнародною спільнотою, диктують потребу об’єднуватися в якомога ширшому форматі. Людству і Україні в тому числі потрібен ЄС в глобальному прочитанні. Я маю на увазі Єдиний Світ як силу, здатну гарантувати планеті мирне співіснування різних цивілізацій, енергетичну, екологічну, продовольчу безпеку. Ми готові брати участь у таких процесах, як європейська позаблокова держава. Я маю намір запропонувати цю концепцію парламенту для вироблення основ зовнішньої політики України і, сподіваюся, вищий законодавчий орган мене підтримає...“.   Вищий законодавчий орган (принаймні та його частина, що була присутня у залі), зустріла виступ вчорашнього колеги, а нині глави держави оплесками. Але порожня половина зали та й сірий захмарений ранок надворі святковості церемонії аж ніяк не додавали Навіть приведення новообраного Президента до присяги, що його здійснив голова Конституційного суду України Андрій Стрижак, не додали святковості: отримане після церемонії посвідчення Президента Віктор Янукович із задоволеним виразом обличчя сховав до кишені. Крім цього документа, Янукович отримав з рук Стрижака офіційні символи глави держави – Знак Президента України, Печатку і Булаву. Церемонію супроводжувало виконання Державного гімну України та Молитви за Україну у виконанні Національного хору ім. Верьовки. Зразу після цього, воїни Почесної варти встановили Державний прапор України та Прапор Президента на автомобіль новообраного глави держави. І кортеж відбув з площі Конституції, де розташована Верховна Рада, на Банкову, де знаходиться Державний Секретаріат. Там відбулася церемонія передачі влади від уже екс-Президента Віктора Ющенка новому Президентові Віктору Януковичу. „Два Віктори“ також поспілкувалися одне з одним: за словами Ющенка, вони „обговорили нагальні проблеми країни, як подолати економічну кризу і нормалізувати політичне життя. Як подолати розбрат серед політичної еліти і яким чином модернізувати Україну…“.

   Першим указом новий Президент перейменував державний секретаріат на Адміністрацію Президента України (як то було за часів президентства Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми), і призначив її керівником „регіонала“ Сергія Льовочкіна. Той вже працював у великій сірій будівлі за доби першого президентства Леоніда Кучми…

   В день інавгурації у центрі Києва зібралися близько двохсот прихильників Партії регіонів. Вони пройшли від Києво-печерської Лаври до будівлі українського парламенту з партійними плакатами „регіонів“ і плакатами „Юля, іди геть!“, „Янукович – наш Президент!“. Один із журналістів, відзнявши з десяток кадрів, сумно мовив: „Здається, всьо будет Донбас“. Маючи на увазі те, які авторитарні за суттю методи ведення політики та бізнесу застосовують „донецькі“, що їх в Україні називають „донами“ (за аналогією з „донами“ мафіозних кланів США у 1930-ті). Також неподалік від Лаври можна було побачити й представників патріотичних сил України, які протестували проти приїзду Патріарха Кирила: колишній народний депутат України Олександр Гудима переконаний, що „Президент держави Україна, по-перше, не має морального права називати себе „православним Президентом“, по-друге, – приймати благословення від церковного діяча іншої держави. Така поведінка новообраного Президента Януковича внесе розкол в українське суспільство і ще більше загострить ідейні та моральні суперечки, що існують між Сходом і Заходом України“. А Студентське братство України звернулось до Януковича з гаслом: „Президенте, не розділяй Україну!“.

   Того, що „всьо будет Донбас“ і що Україна може бути розділеною, найбільше побоюються українські інтелектуали. Ось думки кількох з них:

   Філософ, академік Мирослав Попович: „Щоб зшити Україну, президентові Януковичу доведеться тяжко працювати над новою модерною доктриною освіти. Ми з колегами-освітянами підготували проект нової освітньої доктрини: в ній ми акцентуємо увагу на тому, що людина, народ – творці історії, сучасної державної мапи України. Ми подаємо навіть болючі проблеми й питання. Які викликають непорозуміння між „західниками“ і „східняками“ через людський фактор. Наголошую: підвищення рівня освіти і культури українців, висока якість знань – це запорука тих модернізацій в економіці, політиці, соціальній сфері, про які говорив президент Янукович в інавгураційній промові“.

   Видавці й письменники брати Капранови: „Будемо відверті – ми не віримо, що новообраний Президент і його команда реальними справами підтримуватимуть культуру, науку, мистецтво. Книговидання також не належить до сфери пріоритетів нової влади, яка від старої взяла ставлення до гуманітарного блоку проблем… Тож наше гасло – панове владоможці, не заважайте і не втручайтесь!“.

    А тим часом, українці придивляються і прислухаються до нового Президента. Читають про призначення в президентській адміністрації, навіть на вулиці дискутують, чи зможе Янукович підняти рівень життя своїх виборців до європейського рівня, а чи, навпаки, перетворить усю Україну на деструктивний Донбас…