Український журнал
Всі попередні номери
Шановні друзі!
Після кількамісячної перерви ми повертаємося до вас у дещо оновленому вигляді, але із колишнім бажанням бути платформою для дискусій та піднімати не завжди популярні, зате важливі теми.
Європа, і не лише вона, опинилася в дуже скрутних умовах, тому нам варто задуматися над тим, чи не є лише питанням часу, коли стара й багата частина нашого континенту не зможе або ж не схоче підтримувати, у тому числі фінансово, країни, які тридцять років тому заявили про бажання приєднатися до західних наднаціональних інституцій, побудованих на певних цінностях, але які останніми роками показують, що їм ці цінності зовсім не потрібні.
Центральна і Східна Європа тоне в олігархізації — як Чехія чи Україна, або ж в авторитарних режимах — як Угорщина й Польща. У цих країнах тривалий час спостерігається парад атак на основну складову демократії — ідею розподілу влади. Націонал-популістам, вигодованим західними дотаціями, не до вподоби незалежна судова система та незалежні медіа.
З тривогою спостерігаємо за останньою атакою на Конституційний суд України. На те, з якою легкістю українська влада може діяти антиконституційно, прикриваючись волею народу, який не здатен зрозуміти такі тонкі питання. Також непокоїть роль представників українських ЗМІ та недержавних організацій у цій деструктивній політиці.
У номері, який ви тримаєте в руках, ми намагаємося знову підняти тему олігархізації, тобто паразитування на державі. І відповісти на питання, як сьогодні шостий президент України і його уряд виконують свою обіцянку побороти цю проблему. Чому проблема українських олігархів турбує західних партнерів? Двері яких кабінетів вони відчиняють ногою і яким сферам не дають розвиватись? Про це й багато іншого зможете прочитати в нашому з вами журналі.
Редакція «Українського журналу»
Скачати повну версію: 1/2020 [PDF, 1.8 Mb]
Всі попередні номери
