УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Український журнал

пророк майдану
Всі попередні номери

пророк майдану Наш Читачу!

Світ з напругою спостерігає за подіями в Україні та навколо неї. На Сході України триває війна — сотні добре озброєних бойовиків воюють з українськими підрозділами. Питання не лише в тому, звідки в їхніх руках стільки зброї, але й хто їх навчав, тобто — походження більшості з них. Адже аматори не зуміли б підбити кілька бойових вертольотів.
Метою самозваної влади т.зв. Республіки Донбасу є створення Новоросії — цю назву чути все частіше. Від Харкова до Одеси неспокійно. За цим усім стоїть Росія — в дослівному значенні — з власною армією біля українських кордонів. Мета Кремля не так приєднати південно-східні області України (адже наразі вистачить проблем з інтеграцією Криму), як сформувати квазі-державу на зразок Придністров’я. Йдеться про створення чергової зони нестабільності, яка забезпечить постійний механізм тиску на Україну. Все більше провокацій та жертв. Трагедія в Одесі — це сигнал, що ініціатори готові на все. Не варто розраховувати, що буде спокійніше — перед нами президентські вибори, які багато кому не потрібні. А Росія відмовляється признавати їхню легітимність.
Поведінка Кремля викликає все більш негативну реакцію у світі. Захід нібито постійно розширює санкції, але до кінця не може зрозуміти справжні наміри і мотиви російської влади. В дійсності ми стоїмо на порозі чергової холодної війни, хочемо того чи ні. Сучасна Росія неспроможна запропонувати своїм громадянам та світові нічого цікавого. Залишається тільки грати м’язами та боротися зі слабшими.
Зрештою, питання не лише в самій Росії та її діях. Є чимало питань щодо поведінки регіональних еліт Сходу з Ринатом Ахметовим на чолі — вони теж беруть участь у грі. До того ж, треба врахувати факт понад двадцятирічного ігнорування українською державою політики інтеграції регіонів.
На жаль, нова українська влада виявляється значно слабкішою, ніж це здавалося ще кілька тижнів тому. Бракує послідовного плану дій. В оцінці українських експертів антитерористична операція часто перетворюється на фарс. Одного дня українські війська можуть у важкій боротьбі вибити бойовиків з даної позиції, щоб наступного — вже самим відступити і залишити місцеве населення сам на сам із озброєними бойовиками.
З іншого боку, можна зрозуміти Київ, який побоюється кривавих сутичок та жертв серед мирного населення, як це було в Чечні. Але відсутність скоординованих дій невблаганно веде до чеченського сценарію. Це боротьба за те, бути чи не бути українській державі. Це війна.

Петро Андрусечко


Скачати повну версію: 3/2014 [PDF, 2.6 Mb]



Всі попередні номери
Український журнал